Дивна позиція. Так що, для того, щоб сказати що на Черкащині біля Росі є сміття, то треба півкраїни об’їздити і провести екологічний моніторинг?

от і я кажу – «Владiмiр Лєнiн» i «Набєрєжниє чєлни» – абсолютно логічно.

це не рекомендації останньої інстанції, а суб'єктивний аналіз ситуації. напишіть власну статтю, підкріпивши більш вдалими аргументами)

стаття цікава. але я на місці співробітників Інституту укрмови дещо переглянула б у правописі.

тож ви вважаєте, що мусимо називати "Путин"?
а щодо імен – якщо за паспортом я, наприклад, Дарина, а про мене десь скажуть або напишуть Одарка (або та сама Дар"я), це так само буде некоректно, незважаючи на те, що варіанти імені з однієї мови і не потребують перекладу. Те саме, мені здається, стосується й імені/прізвища офіційних осіб – як В.В.Путін або В.І.Лєнін. Це майже як бренд.
Та й взагалі, вважаю, що "перекладати" імена не можна і не потрібно.

«Транслітерація чи перекладники-довідники?»

упс. "Запрашиваемая вами страница была удалена, перемещена, или возможно никогда не существовала на сервере"

скажіть краще, як називається стаття

Ленін був Володимиром з тих самих міркувань чому Єшуа став у нас Ісусом, в англомовних країнах Чізесом, а в іспаномовних Хесусом. Це ідеологія творення ілюзії "свого", "рідного". так само як на перемовинах іспанці називають мене Пабло, італійці Паоло, а німці Полом. Це такий вияв прихильності і типу "прийняття в сім'ю".

і справа не в мовознавцях, а в природній схильності будь-якої структури, зокрема і мовної, до систематизації та уніфікації. люди природнім шляхом дійшли до цього без всяких директив зверху.

А от те про що ви говорите схиляє до необхідності створення таблички конвертування імен з купою виключень, які тре буде завчати відкинувши будь-яку логіку.

ви маєте повне право змінити ім'я в закордонному паспорті так як вважаєте кращим. для впевненості візьміть з собою котрогось із знаоймих лінгвістів з дипломом. ввірівці одразу затикаються, коли їм показуєш диплом філолога, оскільки в паспортних столах працюють люди далекі від філології, а часом навіть від вищої освіти.
або просто роздрукуйте з нету саме ту ISO норму, яку вважаєте прийнятною для написання саме вашого імені.
Стосовно дифтонгів [йа], [йю] чи [йе] – цілком згоден. логічно передавати їх через ya, yu, ye. Там же де літера "я" вимовляється як сполучення пом'якшеного приголосного з голосною, як у вашої подруги то там доцільно писати "ia".
Стосовно ж "g" то в англ. мові ця літера позначає проривний "ґ" як не крути, все інше питання смаку)

«Зі скаргою ж потрібно до здорового глузду звернутися, якщо питання написання імен у вас асоціюється з політкоректністю.» — ЛОЛ! Невже нічого ліпшого не прийшло в голову?

Поясніть мені чому у радянські часи для нас «Владимир Ленин» був Володимиром?

Розвелося купа різних новітніх горемовознавців які створюють безлад в українському правописі. Краще б чимось корисним зайнялися, а то вигадують те, що нікому, окрім них самих, не потрібне.

дійсно))) і що? якийсь Юрко накатав у вікіпедії статтю, а ви просто повірте))

Дар'я – це теж національно-традиційне ім'я, тільки російське.

у питанні з іменами немає помилок, бо вони не підлягають правилам орфографії так само як і прізвища, бо виникли задовго до писемності.

Про які це мовні особливості ви говорите? Відсутність в білоруській мові звуків, якими можна було б передати імя Володимир, або Владимир? Зміна імені в силу мовних особливостей це коли німецьке прізвище Gödde англомовній країні пишуть Godde, оскільки умлаутних літер в англ. алфавіті немає.
А у випадку з Володимир, Владимир та Уладзімір то це особливості семантично-менталні. Розкладіть ці імена на сенсоутворюючі складові і ви зрозумієте, що росіяни "владеют миром", а українці "миром володіють", а в білоруській взагалі корінь "уладзець" – тобто "лад наводити". тут навіть семантика і конотація інша.

Зі скаргою ж потрібно до здорового глузду звернутися, якщо питання написання імен у вас асоціюється з політкоректністю.

дякую за уточнення.
можливо, насправді це має значення лише для нас самих:). просто мені не подобається, який вигляд іноді мають наші власні імена.
якщо людина вперше бачить мої дані у паспорті або іншому документі, а потім намагається звернутись до мене так, як вона це прочитала (неправильно), мені якось незручно від того. доводиться виправляти людину, пояснювати.
все ж таки, як ви ставитеся до моїх варіантів – чи не здаються вони вам логічними? або навпаки?
щодо французької, там напевно дещо інша ситуація з літерами, які не читаються. такі традиції та правила читання – приголосні наприкінці слова не вимовляються (за деякими винятками).

Я про укр. паспорт, якщо Ви не зрозуміли. :)