
4.P.S. Фестивальний рух розвивається нелегко.Як правило(за рідким виключенням) його розвивавють фанати своєї справи. І справа ця дається ой як нелегко.Я , наприклад,щорічно вагаюся, чи продовжувати "День Незалежності з Махном".Тому що організовувати його вкрай нелегко.До того ж ця річ витратна(ну, це авторові взагалі не зрозуміти, що люди можуть працювати заради якоїсь вищої ідеї підтримки української культури). Але якщо я його припиню, то на Сході-Півдні(на відміну від Правобережжя) не буде аналога. І я намагаюся то робити далі. Іноді так потрібні розуміння і підтримка. Натомість чергове відро бруду від некомпетентних "бидлоавторів"...
3.Так само для автора виявилося надмірним спробувати проаналізувати, чим же все таки відрізняються фести. Можу сказати за фестиваль ,назва якого виявилася заважкою для автора-"День Незалежності з Махном". Ну, можливо , автор аналізував якийсь інший фестиваль в Гуляйполі(там до речі, після нас місцева влада влаштувала свій фольк-фестиваль "Вольниця". Але назва теж не дуже збігається з версією "суперобізнаного" автора). Так от оригінальність концепції, яку я розробляв, заключалася у розкутості, антуражі і поєднанні музики з літературою і перформенсами. До нас літераторів не залучали в такій кількості до музичних фестивалів. До речі, цього року їх почали запрошувати на інші фести. І це чудово.Значить , нам вдалося розширити поле для української літератури. З іншого боку, тепер мені потрібно думати, що можна вигадати з нових фішек. Але таких перформансів, як "Поетичний боді-арт", "Томатний лідер нації" та і просто тачанок з кулеметами на інших фестах не побачиш.Ну, але для автора хочеться побачити лише алкоголь.. Ну, власне,хто що хоче, те й побачить.
Але, якщо автор не поборе власну поверхневість та заздрість , то до нього і ставитимуться як до "бидлоавтора".
2.Якби авторові хотілось проаналізувати фестивальний рух, він, принаймні, міг взяти регіональний розріз.Тоді він би з побачив,що більшість фестивалів сконцентровано на Правобережжі(де набагато легше і публіку привабити і налагодити зв'язок з місцевою владою). Але це для автора надто важко.Якби автор намагався проаналізувати "фестивальний рух"(а сама така претензія була), то він помітив би, що окрім рок-фестивалів існують ще бардівські фестивалі, літературні фестивалі, джаз-фестивалі. Але це надмірна вимога для автора поверхневої заздрісної статті. Добре хоч в курсі про "Джаз-Коктебель".Але , сказати, що джаз не так легко побачити, це м'яко кажучи не зовсім правда.Наприклад, на щорічному джаз-фестивалі "Єдність"(та, необізнаний авторе, є і такий джаз-фестиваль в Києві) вільного місця в театрі Оперети я не побачив. Ну да, але принагідно автор пнув ногою "Джаз-Коктебель" за мажорність.. Ну, а якби джаз-фестиваль був менш "мажорним" автор яйого б обізвав "бидлофестом".
Щодо наповнення музичної частини рок-фестивалів, тут є проблеми(які знає кожний організатор фестивалів), пов'язана з невеликою кількістю розкручених гуртів в Україні.(і це реальна проблема для фестів).Але ж саме фестивалі і допомогають відкриттю нових зірок(хоч це і не просто). Але для автора аналіз музичної частини-це вже надмірний обсяг інформації.
Як людина, яка придумала та організувала (спільно зі всією своєю командою "Останньої Барикади") таки щорічні фестивалі "День Незалежності з Махном", "Всеукраїнський фестиваль вертепів "Карпатія", "Харківська барикада", "Київська барикада" та поки що однорічні(з можливістю вирости, а можливо і ні) "Луцька барикада", "Житомирська барикада", "Барикада на Тузлі", "Запорізька барикада"(до речі, для більшості з них я вигадував оригінальні концепції) мушу сказати, що аналіз автора неповний і поверхневий. Алкоголізм нації-це безперечно проблема.Але це проблема не фестивального руху, а проблема національна.Пияцтво є повальним явищем серед українців і не фестивальний рух його провокує.Навпаки український фестивальний рух дає молоді можливість почути-побачити кращі зразки сучасного мистецтва, що по ідеї повинно розширити світосприйнняття і показати ,що окрім алкоголю є і інші розваги. Але автор обрав пияцтво лише як аргумент для пояснення своєї заздрості. Замість того, щоб порадіти розширенню фестивального руху по Україні автор вилів лише власну жовчь, не потурбувавшись про якісний аналіз.
комент жовчний і брєдовий. "червону руту" не пам'ятаю бо був іще малий
про Країну мрій у принципі згоден. щоправда, в попередні роки, коли вона була триденною, на Співочому теж зупинявся народ з наметами і жив – чистої води фестиваль. і пиво (шашлики, вишиванки, кока-кола) там продавалося в кількості не меншій ніж усюди.
щодо "Чайки" то тут хочу спитати вже тебе, "на яких фестивалях ти був особисто"? Чайка – та що проходить на аеродромі – чистої води фестиваль, з усіма, як ти написав, атрибутами
Не знаю, стаття схожа – як пишуть про кандидатів в президенти – всі погані, а про нашого без діла – ось він, найкращий, проте нічого ще не зробивший...Дійсно, кому що – і чому все потребує якоїсь інтелектуальності? краще написати про нову ідею, а не топтатись по старим.
з автором важко не погодитись. таке враження, що шешори пішли шляхом "рубання капусти", а не культурного просвітництва....
з іншого боку, чим більше фестів – тим краще. люди можуть вибрати те, що їм найбільше підходить
але потрібні нові за концепцією фести
стаття жовчна і брєдова. як і все, що промовляє: "ЦЕ набуло популярності = ЦЕ – гівно". Ах, яка була Червона Рута! Ах, як усе гарно було, поки людей не напхалося.
тому що, наявність біотуалетів/туалетів для Вас важлива, тому і перепитала.
Не думаю, що можна порівнювати Тараса Бульбу і Країну Мрій. Перше – типовий алкофест, де грають невідомі гурти. Організатори Країни Мрій (при всій мої відразі до цього заходу) – принаймні намагаються робити акції європейського рівня, де є відбір виконавців відповідно до концепції, куди запрошують якісні етногурти.
При цьому Країна Марій фестивалем може називатися з натяжкою – радше, сукупність концертів (так само фестивалями не є Чайка і Старе місто). Адже в ідеалі, фестиваль має відбуватися у віддаленому від великих міст місці, куди буде "влом" діставатися "рагулям"; важливий атрибут "літнього" фестивалю – наметове містечко та інша інфраструктура.
Фестиваль, на відміну від концерту, зробити важче і дорожче.
В Україні досі не було прибуткових фестивалів – тобто таких, які хоча б окупили вкладені кошти. Вигідний фестиваль перш за все горілочно-пивним точкам та народним майстрам і загалом, регіону, в якому він відбувається.
Але нехай фестивалів (і концертів) буде багато і різних – це створює конкуренцію за гостей, що змушує організаторів робити свою справу краще)
не зрозумів запитання. чому вони повинні були мене задовольнити\незадовольнити?
ну на Гуляйполі 10 біотуалетів Вас задовільнили?
щодо туалетів тут я ніяк не можу погодитись
дописувачу)) був на всіх окрім фортеці і у.року. ну, і на гуляйполі не жив у таборі, а тільки "заходив подивитися"
Звісно, так само як і намети в оренду чи біотуалети не найважливіша складова.
Але, окрім музики, багато денної програми. Знову ж таки, кожен собі обирає чи бухати чи активно брати участь у заходах фестивалях.
Авторе, а на яких фестивалях з перерахованих («Славське Рок», «Підкамінь», «Гуляйполе», «Великдень у Космачі», «Рок Січ», «Чайка», «Фортеця», «Трипільське коло», «Країна Мрій», «У.Рок» і багато-багато інших.) ти був особисто?
ви самі написали: "фестиваль – це формування середовища". музика це тільки складова. і часто далеко не найважливіша
Ну Шешори нормальними, імхо, були якраз до 2005, потім (ще до переїзду у Воробіївку) зіпсулися в гіршу сторону.
Фестивалю "Гуляйполе" не існує, є "День Незалежності з Махном".
Українські гурти такі, які вони є, інших поки що не немає. Отже, працюють, з тим що мають. Або запрошують зарубіжні гурти.
нє, ну їхати на фест без свого спорядження і без їжі – афера ))
з ваших пунктів вийшов би чудовий матеріал) навіщо тоді шаритись по коментах? от ви, такий янгол без крилець, прочитали статтю "бидлоавтора", а замість написати статтю у відповідь, виваляли його (себто мене) в гівні