— спільнота блогів про культуру
Архів
Автор
Коментарі
Ще й який алкогольний!!! До нього звикають скоріше, аніж до горілки, і набухуються ним частіше. Просто всі кажуть, це ж не алкоголь, це ж пиво. А потім напиваються ним до ригачки! А чого, я не алкоголік, я ж горілки не п"ю! А ригаю, бо пиво не свіже було...
В тому то і справа, що у нас хибно вважають пиво НЕАЛКОГОЛЕМ!!!
Трохи не в тему,але наприклад в Білорусі ці стрічки роздавали перед 9 травня в вузах студентам,як якийсь обовязковий атрибут свята.Я не могла зрозуміти навіщо це було,а потім натрапила на цю статтю.Хороша)))..з коментарієм трохи запізно вийшло)
тю, та це ж доведення за класичною схемою: є дві точки зору – моя і неправильна)))
це ж просто:
а) мої висновки логічно обґрунтовані
б) Ваші висновки – ні
в) Ваші висновки протилежні моїм
що ви про це думаєте, я зрозумів. а ось чому стаття брєдова – ні)
Був особисто на таких музичних open-air фестивалях і концертах: Шешори, Великдень у Космачі, Уніж, День Незалежності з Махном, Старе Місто, Країна Мрій, Чайка (2009), Джаз-Коктебель.
На Країні Мрій наметового містечка (ділянки, підготовленої організаторами для встановлення наметів гостей) не було. Були люди з наметами, про яких організатори не попіклувалися.
На Чайці цьогоріч зробили наметове містечко, але фестивалем це все одно було назвати складно: надто близько до цивілізації. До того ж непробачна при групах такого рівня організація сцен-звуку та розподілу гостьових зон.
Ок, поясню неголослівно, чому стаття брєдова і що я про це думаю.
Перший опен-ейр, який я бачила, був у Закарпатті і пройшов він малопоміченим, та й програма була так собі. Такий тип фестивалів прийшов з Європі і скоріше був наслідком успіху угорського Сігету, ніж нашого Шипоту.
Що собою являв попередній тип фестивалю?
1)Один майданчик
2)Грають зовсім молоді гурти
3)Фестиваль проходить у форматі конкурсу між цими молодими гуртами
3)окрім музики рідко яка складова ще присутня. Ну показ мод на Перлинах Сезону. Ну вручення дурнуватих кришталевих жолудів на Тарасі Бульбі. Ну ще якісь там бої екскаваторів на Рок-Точці.
Оце був найпоширеніший тип фестивалів до того, як "все стало так одноманітно"
опенейрівський фестиваль – це не тільки намети і пиво, це завжди
1)кілька майданчиків, які функціонують одночасно
2)грають відомі гурти, в денній програмі – молоді
3)формат не конкурсний, розважальний
4)обов2язково присутні інші складові: танці, етноярмарок, поети які-небудь, майстер-класи.
Навіть неозброєним оком видно, що це крок вперед і крок до урізноманітнення. Традиційні фестивалі або не витримували конкуренції і відмирали (не обов"язково в розумінні: перестали проводитися, частіше: на них стало ходити менше народу і подаватися менше вартісних гуртів), або запозичували у опен-ейрів якісь риси. Так остання Рок-Екзистенція проводилася на відкритому майданчику і водночас діяло кілька сцен.
Як людина, яка не є народним депутатом, але має безпосереднє відношення до організації фестивального руху в Україні, повністю погоджуюсь з Олесем. Алкоголь – проблема усієї держави, а не організаторів фестивалів!!!
ПРИКЛАД: щойно повернувся з Чернівців, де студенти католики робили "Етно-Духовний фестиваль "Обнова". Дійство проходило під патронатом усього українського духовенства, представленого в даній місцевості (римо-католики, греко-католики, православна московська церква, київський патріархат і навіть баптисти долучилися). Алкоголь було заборонено. "Тризуб", що відповідав за порядок, не пускав на фестиваль людей з пивом і т.д. Але п"яних все одно було багато. І не тому, що всупереч заборони якийсь ПП поставив ятку з розливним пивом на фесті. Просто той, хто хоче набухатися, завжди знайде шлях до бухла. І ніякий організатор йому цього не заборонить.
Заборонити треба пиво! Якщо пиво визнають алкогольним напоєм, буде дещо легше. Але депутати на це не підуть. Це ж шалені гроші!
З повагою, керманич гурту ім. донецьких олігархів.
по вылазило напевно чи було впадло прогулятися до них .. були і біля тролей і біля наметового містечка та входу
Воть тут +1. І незважаючи на ту всю охорону і т.д. моя колежанка і пару людей, що з нею були з минулорічного фесту вернулась без намету і майже всіх речей. При тому міліціонери у міськвідділі зізнались, що речі і намети крадуть там щорічно, а товариш тут про "один з найкращих фестивалів в Україні" розказує )))
Ну вот, в этом году поменяли)) Правда, тормозили три года...)))
Імхо то були вже не Шешори, а досить широкоформатний фест у Воробіївці. З переходом варто було і назву міняти, ну це моя власна думка
Шешоры были нормальными ИМХО и в первый "сезон" в Воробеевке
Не надо тут ля-ля. Когда из кафешек, перекрикивая сцену, орет попса – это не нормальный фестиваль. Когда охрана потчует дубинками людей – это не нормальный фестиваль. Когда все вокруг, и в том числе побережье, огорожено забором и люди находятся как будто в загоне – это, опять таки, не нормальный фестиваль. И попробуйте опровергнуть.
А кроме 150 грн за Red Snapper был еще клуб, где очень хотелось послушать джем с Лившицем, но там чашка чая стоила столько, что этот чай было страшно пить (вдруг золотца подсыпали). Естественно, если вы – мажор, вам такое положение дел мажорным не кажется.
Ну, так))) Це мабуть суть всіх інших "многабуков".
Бо за тією метушнею, – "негайно підняти рівень української культури", "робити хоч шось", часто не добачається реальний її рівень((
Нам потрібні не фестивалі (заходи де вже діляться здобутками), а Відкриті Академії, де б можливо народжувались нові проекти. Куди б люди їхали вчитись і працювати, а не жерти пиво і гарцювати.
При чому майстрів-викладачів-організато рів тре шукати глибше тих, шо блищать або тупо запрошувати (благаючи на колінах!) з далекої Країни Сонця.
... бо ми всі тупі, обмежені і не щирі!!!)))
"Ми всі якісь тупі, вторинні, обмежені і не щирі(((" – я згодна бути такою обмеженою, тупою, і нещирою як ти О:)
взагалі, цією фразою ти made my day)))))
Джаз-Коктебель один з найкращих фестивалів в Україні, а по атмосфері та суперській публіці, яка там збирається він найкращий. Ні разу не відчув його мажорним (того року з"явилась одна додаткова ню-сцена, яка є платною увечері, де я отримав неймовірне задоволення від Red Snapper, яке зовсім не співставне з тими 150 грн.) і тим більше "кацапським", навпаки дуже радий був спілкуванню з чудовими позитивними людьми з Росії.
А ще мої найулюбленіші фести це Країна Мрій та Трипільське Коло, з нертерпінням чекаю на них.
Щодо клонів, то вірно. Рівень ідей чи концепцій, на яких вибудовуються рухи, і не тільки фестивальні, досить низький. Нецікаво, неактуально, штучно, бездушно. Все більше схоже на дешеві шоу. Те саме і з організацією і з самим проведенням.
Влаштування фесту це настільки ж творчовідповідальна робота, як і складники з яких він твориться. Це інтелектуальний, культурний, духовний продукт. Це прямий вплив на мислення людей. Це філософія, це сценарій і режисура, це організація простору, як художнього так і психологічного, це менеджмент і маркетинг. Де у нас такі команди, шо впоралися б із таким складним завданням? Хто робить фести?
Автори наших фестів здебільшого підходять до справи досить просто. Завдання ставляться на рівні пропагандистських гасел та організаційної метушні. Мало Ідей! Мало Людей!
Ми всі якісь тупі, вторинні, обмежені і не щирі(((
Єдине шо витягує атмосферу фестів це природа, самі собі люди і інколи артисти (музиканти, художники, театрали і інші)
Трохи навів хмар)) але в цілому ситуація скоріше негативна, ніж позитивна. Реально потрібні інші ідеї, інші мотиви, інші методи. Нові!
теперка відповім по пунктах:
1 проблема фестивального руху не алкоголізм нації а дебілізм організаторів
2 де я написав, що "день незалежности з махном" – поганий фестиваль?
3 якби дописувач читав уважніше, він би помітив, що йдеться про open-air фестивалі, під які не підпадає грабарська "Єдність", яку я відвідую ще зі студентських часів ось уже років 5 поспіль))) (про те що фестиваль в останні роки відверто слабкий, скромно промовчу)
4 так, "Джаз-коктебель" – мажорний кацапський фестиваль, де зневажають публіку. я ще ніде не бачив таких цін за open-air майданчики на березі моря, не кажучи вже про тамтешні клуби
5 "бидлоавтор" сам працює заради вищої ідеї позаяк не є народним депутатом, а лише інженером з зарплатою яку мені соромно тут приводити
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
краще запізно ніж ніколи!