
Пор. Ржевский (анонімно) ↓
Аліна Гросу: від бджілки до BDSM
Сергій К ↓
«Джанґо Вільний», або Тріумф політкоректності по-американськи
Доктор Смалець ↓
«Джанґо Вільний», або Тріумф політкоректності по-американськи
Андрій Козлов (анонімно) ↓
Сергій К
Roman (анонімно) ↓
Кирилиця: труднощі перекладу
Анонім ↓
«ТойХтоПройшовКрізьВогонь»: наш, перший і знову наш
бдж (анонімно) ↓
Аліна Гросу: від бджілки до BDSM
бдж (анонімно) ↓
Аліна Гросу: від бджілки до BDSM
RotMan ↓
«ТойХтоПройшовКрізьВогонь»: наш, перший і знову наш
АяНаМорі (анонімно) ↓
«ТойХтоПройшовКрізьВогонь»: наш, перший і знову наш
Брюссель у мене найбільше асоціюється з Києвом. Еклектика – перше, що впадає в очі. «Brussels is ugly, and we love it» – говорять місцеві, натякаючи на Брюгге, бельгійський аналог Львова, з казковими будиночками та кнайпочками у безмежній кількості...
Фільм Бориса Гришкевича, «Іванки. Один день в Карпатах» розповідає про один день із життя карпатських пастухів, які живуть у горах.
Протягом останніх років Ґластонбері щоразу відвідує понад 150 тисяч людей. За час фестивалю відбувається кількасот концертів на 45 великих і малих фестивальних сценах. Такий концертно-розважальний розмах вражає, але вражає й інше, а саме рівень організації побуту гостей фестивалю.